Літо привело тебе - Іван Гавриляк

Літо привело тебе до мене знов,
Дарувало серцю радість і любов.
І здається, ніби не було розлуки,
Бо в моїх долонях ніжні твої руки.

Літо привело тебе крізь всі вітри,
Крізь безсонні ночі й довгі вечори.
І тепер я знаю: все це не дарма —
Ця щаслива зустріч йшла до нас сама.