KRBK - Південь

Мене сховають київські масиви, для них я син, вони дали мені цю силу
Хай не заносе до нас, у нас не витруть соплі
Тут навіть сонні натирають мозолі, бо доля
Хай не плаче в кімнаті душа, хай будуть сльози, будуть сльози капати від доща
Я на ніч просто закрию штори, і похуй, що там циркони розрізають шторми
І хай я стану, як пташка на морі, буду повільно пурхати кудись в далечінь
Якщо захочеш знайти, іди в гори
І ти побачиш мій дим