Живим вернись - Назарій Рубель

І крізь дощі, крізь вибухи і втому
Коли душа знесилена кричить
У вишиванці тій живе кохання
Яке нагадує - живим вернись
Там знов земля здригається від болю
І ніч тривожно стукає в бліндаж
Він пригортає вишиту сорочку
Не стримуючи сльози на очах